передбачати

передбачати
-а́ю, -а́єш, недок., передба́чити, -чу, -чиш, док., перех.
1) Бачити, припускати що-небудь заздалегідь; чекати чогось. || Робити правильний висновок про напрямок розвитку чого-небудь, про можливість якоїсь події тощо на основі вивчення фактів, даних і т. ін. || Мати на увазі що-небудь, не забувати про щось. || також з інфін. Планувати, проектувати що-небудь.
2) тільки недок. Мати що-небудь своєю умовою або передумовою; виходити з чогось, ґрунтуватися на чому-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "передбачати" в других словарях:

  • передбачати — 1) = передбачити (уявляти подальший хід, розвиток чогось), провидіти, прозирати, прозирнути; завбачувати, завбачати, завбачити (перев. щодо явищ природи); віщувати, пророкувати, пророчити, передрікати, передректи, прорікати, проректи, провіщати,… …   Словник синонімів української мови

  • передбачати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • предвиджати — передбачати …   Лемківський Словничок

  • передбачення — я, с. 1) Дія за знач. передбачати, передбачити. 2) Здатність передбачати майбутнє, те, що має відбутися. || План, проект, здогад. •• Науко/ве передба/чення вид прогнозу подій та явищ, який заснований на вивченні об єктивних закономірностей… …   Український тлумачний словник

  • гадати — I а/ю, а/єш, недок. 1) про кого – що і без додатка. Думати, розмірковувати. || Мріяти. 2) перев. із спол. що. Мати думку, міркування з якого небудь приводу; вважати. || Передбачати, припускати. 3) з інфін. Мати намір що небудь робити. ||… …   Український тлумачний словник

  • далекоглядний — а, е. Здатний передбачати події, наслідки чого небудь і т. ін.; передбачливий. || Який відзначається передбачливістю, урахуванням перспективи розвитку …   Український тлумачний словник

  • закладати — I а/ю, а/єш, недок., закла/сти, аду/, аде/ш, док., перех. 1) Класти, засовувати щось куди небудь, за що небудь. || Вставляти, поміщати кудись, у що небудь із певною метою, у певній кількості. || Класти корм худобі. || Помічати місце в книзі і т.… …   Український тлумачний словник

  • інтуїція — ї, ж. 1) Здатність людини в деяких випадках несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати що небудь, спираючись на попередній досвід, знання й т. ін.; чуття, проникливість, здогад. 2) В ідеалістичній філософії – безпосереднє… …   Український тлумачний словник

  • класти — кладу/, кладе/ш, недок., перех. 1) Поміщати в що , куди небудь; розміщувати десь. || Поміщати в лікарню, клініку тощо. || Розміщувати на нічліг. || Вносити на збереження до ощадної каси, банку тощо (про гроші). || Складати що небудь в одне місце… …   Український тлумачний словник

  • намічати — а/ю, а/єш і рідко намі/чувати, ую, уєш, недок., намі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. 1) Робити позначку на чому небудь; відмічати, помічати. 2) Тонкими лініями, штрихами визначати контури чого небудь. 3) Передбачати робити що небудь; планувати.… …   Український тлумачний словник

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»